пролетар —
-я, ч. 1》 У Стародавньому Римі – громадянин, який не мав майнового цензу. 2》 Найманий робітник. 3》 заст. Людина, що не має власності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пролетар —
ПРОЛЕТА́Р, я́, ч. 1. У Стародавньому Римі – громадянин, який не мав майнового цензу. 2. Найманий робітник, позбавлений власності на засоби виробництва; // у знач. збірн. Те саме, що пролетаріа́т. 3. заст. Людина, яка не має власності.
Словник української мови у 20 томах
пролетар —
пролета́р (від лат. proletarius – незаможний громадянин) у капіталістичному суспільстві позбавлений засобів виробництва найманий робітник.
Словник іншомовних слів Мельничука
пролетар —
РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
пролетар —
ПРОЛЕТА́Р, я́, ч. 1. У Стародавньому Римі — громадянин, який не мав майнового цензу. 2. У капіталістичному суспільстві — найманий робітник, позбавлений власності на засоби виробництва. ..
Словник української мови в 11 томах