пролетар

Значення в інших словниках

1. пролетар — пролета́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пролетар — див. бідний Словник синонімів Вусика
3. пролетар — -я, ч. 1》 У Стародавньому Римі – громадянин, який не мав майнового цензу. 2》 Найманий робітник. 3》 заст. Людина, що не має власності. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пролетар — ПРОЛЕТА́Р, я́, ч. 1. У Стародавньому Римі – громадянин, який не мав майнового цензу. 2. Найманий робітник, позбавлений власності на засоби виробництва; // у знач. збірн. Те саме, що пролетаріа́т. 3. заст. Людина, яка не має власності. Словник української мови у 20 томах
5. пролетар — пролета́р (від лат. proletarius – незаможний громадянин) у капіталістичному суспільстві позбавлений засобів виробництва найманий робітник. Словник іншомовних слів Мельничука
6. пролетар — РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГА розм., РОБ заст.; ЗАВОДЧА́НИН розм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. пролетар — Пролета́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -та́рю! -тарі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пролетар — ПРОЛЕТА́Р, я́, ч. 1. У Стародавньому Римі — громадянин, який не мав майнового цензу. 2. У капіталістичному суспільстві — найманий робітник, позбавлений власності на засоби виробництва. .. Словник української мови в 11 томах