Значення в інших словниках
-
проректор —
проре́ктор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
проректор —
-а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проректор —
ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. – Приймали вони вдвох тільки: Криславський і проректор. Проректор – гладкий, в золотих окулярах, із кооператорів сам (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
проректор —
проре́ктор (від про... і ректор) заступник ректора вищого навчального закладу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
проректор —
Проре́ктор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
проректор —
ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. Проректор по учбовій частині привітно зустрів голову Села Руського (Чорн., Потік.., 1956, 183).
Словник української мови в 11 томах