проректор

проре́ктор

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. проректор — -а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. проректор — Підректор  Словник чужослів Павло Штепа
3. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. – Приймали вони вдвох тільки: Криславський і проректор. Проректор – гладкий, в золотих окулярах, із кооператорів сам (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. проректор — проре́ктор (від про... і ректор) заступник ректора вищого навчального закладу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. проректор — Проре́ктор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проректор — ПРОРЕ́КТОР, а, ч. Заступник ректора вищого навчального закладу. Проректор по учбовій частині привітно зустрів голову Села Руського (Чорн., Потік.., 1956, 183).  Словник української мови в 11 томах