Словник чужослів Павло Штепа

противний

1. (почуття) див. мерзотний

2. це супротивний

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. противний — 1. (який йде назустріч) зустрічний, супротивний, протилежний; 2. (який відзначається неприємними рисами характеру) гидкий, поганий, препоганий, бридкий, паршивий, плюгавий, неприємний.  Словник синонімів Полюги
  2. противний — проти́вний 1 прикметник огидний проти́вний 2 прикметник який виступає проти; протилежний  Орфографічний словник української мови
  3. противний — Проти́вний. Протилежний. Правительство не думає робити ніяких змін, а газети, котрі ширять противні гадки, будуть карані після закона (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  4. противний — (бік) протилежний; (- течію) зустрічний, супротивний; (чиїйсь волі) непокірний, незгідний з; (- слово) суперечний.  Словник синонімів Караванського
  5. противний — I -а, -е. Дуже неприємний, огидний. || лайл. Який дратує, сердить кого-небудь. II -а, -е. 1》 перев. книжн. Який не погоджується з чим-небудь, виступає проти чогось, не сприймає чогось. || Який суперечить чому-небудь, спрямований проти когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. противний — ПРОТИ́ВНИЙ¹, а, е. Дуже неприємний, огидний. Погода тут, як на злість, бридка, – іде сніг і зараз розтає, вітер противний, мокрий (Леся Українка); Мати виїла ложок зі дві та й поклала ложку. Страва здавалась їй несмачною, противною (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. противний — проти́вний зворотний (ст): В противний бік ішло якраз товариство з льожі, що кликало Анатоля, і в пере́ході висока тендітна русявка перегукнулася ще раз із ним, запрошуючи до їх льожі привітатись (Лисяк)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. противний — у проти́внім ра́зі, рідко. В іншому випадку; інакше. — Ану, розтлумачте слова того Кушнірика.., бо в противнім разі ваші голови покотяться землею (Казки Буковини..  Фразеологічний словник української мови
  9. противний — НЕПРИЄ́МНИЙ (про людину — який не подобається кому-небудь, не викликає приязні до себе), НЕСИМПАТИ́ЧНИЙ, АНТИПАТИ́ЧНИЙ підсил., ПРОТИ́ВНИЙ підсил. розм. — Я не маю бажання стрінутись з ним.. Надута, гордовита й неприємна людина (І.  Словник синонімів української мови
  10. противний — Противний, -а, -е 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. Мир. Пов. І. 148. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Кв.  Словник української мови Грінченка