противний
Противний, -а, -е
1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. Мир. Пов. І. 148. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Кв. Через сіни противна хата. Кв.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. АД. І. 192. см. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі. К. Псал. 152.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня. Ном. № 5016.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив. Г. Барв. 207.
Словник української мови Грінченка