противний
Проти́вний. Протилежний. Правительство не думає робити ніяких змін, а газети, котрі ширять противні гадки, будуть карані після закона (Б., 1895, 10, 3); Полагодити тілько важних і дразливих справ, прояснити і побороти всі противні погляди, усунути всі фізичні і материяльні трудности, се може тілько таке правительство (Б., 1895, 25, 1); [Білецкий] хотяй не належав до тих, що противне переконане уважають за особисту образу, та яко член „лівиці“ мусів ставати завзятим (Галіп, 10)
// порівн. пол. przeciwny — протилежний, протиставний, інакший (про погляди, думки), być przeciwnym czemuś — не погоджуватися з чимось; рос. противний — неприємний.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.