пучина —
-и, ж. 1》 Глибока драговина на болоті. 2》 Нерівномірне підняття ґрунту на поверхні дороги внаслідок промерзання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пучина —
ПУЧИ́НА, и, ж. 1. Водяна глибінь, морська безодня. То потопав його баркас, то виринав на високому гребені хвилі, щоб знову провалитися потім у водяну пучину (А. Шиян); В глибині океану панує повна темрява.
Словник української мови у 20 томах