пучок

Жмут, жмуток, жмуточок, жмак, віхоть, віхтик, повісьмо, верчик, верчичок, жменя, жменька, купка, купочка, (волосу) мичка, (тютюну) папуша

Значення в інших словниках

1. пучок — (невеличка в'язка чогось) жмут, жмуток, жменя.  Словник синонімів Полюги
2. пучок — пучо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. пучок — В'язка, жмут|ок|, ПУК; (волосся) пасмо, пелех; (рож) букет; (іскор) сніп.  Словник синонімів Караванського
4. пучок — див. жмут  Словник синонімів Вусика
5. пучок — -чка, ч. 1》 В'язка однорідних предметів. || Однорідні предмети, скручені, зібрані в жмуток. 2》 Сукупність чого-небудь, що розходиться з однієї точки, з одного джерела. || Листя, трава, волосся і т. ін., що росте з одного місця, розходячись у різні боки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пучок — ПУЧО́К, чка́, ч. 1. В'язка тонких однорідних предметів. – Ой, цюро ж мій молодесенький! Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок!...  Словник української мови у 20 томах
7. пучок — ПУЧО́К (невелика в'язка однорідних предметів), ПУК рідше; ЖМУТ, ЖМУ́ТО́К, ЖМУ́ТИК (волосся, трави, соломи і т. ін.); ГО́РСТКА (перев. стебел); ВІ́ХОТЬ (перев. соломи, сіна). На рулі новенького велосипеда стримів пучок пшеничних колосків (О.  Словник синонімів української мови
8. пучок — Пучо́к, пучка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пучок — Пучо́к, -чка м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. ум. пучечок.  Словник української мови Грінченка