пушистий —
пуши́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
пушистий —
-а, -е. Те саме, що пухнастий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пушистий —
ПУШИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що пухна́стий. Сплигнув з лежанки ситий кіт і пушистим хвостом став лащитись біля її ніг (А. Шиян); Була вона [кімната] вистелена пушистими перськими диванами, котрі глушили навіть ходу здорових боярських стіп (Б.
Словник української мови у 20 томах
пушистий —
ПУХНА́СТИЙ (вкритий м'яким пухом, густою м'якою шерстю; схожий на пух), ПУХНА́ТИЙ, ПИ́ШНИЙ рідше, ПУШИ́СТИЙ рідше, ПУХНАВИЙ рідко. Дівчина була в чорній шерстяній сукні, простоволоса, з білою пухнастою хусткою на плечах (Я.
Словник синонімів української мови