пушистий

ПУХНА́СТИЙ (вкритий м'яким пухом, густою м'якою шерстю; схожий на пух), ПУХНА́ТИЙ, ПИ́ШНИЙ рідше, ПУШИ́СТИЙ рідше, ПУХНАВИЙ рідко. Дівчина була в чорній шерстяній сукні, простоволоса, з білою пухнастою хусткою на плечах (Я. Гримайло); З пухнатого сріблясто-чорного коміра визирало біляве, з виразними смарагдовими очима і акуратно нафарбованими вустами обличчя (С. Добровольський); Юрко.. зняв з голови велюрового капелюха з пишною пір'їною (С. Чорнобривець); Сплигнув з лежанки ситий кіт і пушистим хвостом став лащитись біля її ніг (А. Шиян); Туркочуть над головою голуби, пливе хмарин пухнаве клоччя (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. пушистий — пуши́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пушистий — -а, -е. Те саме, що пухнастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пушистий — Пухнатий, пухнастий, пухнавий  Словник чужослів Павло Штепа
4. пушистий — ПУШИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що пухна́стий. Сплигнув з лежанки ситий кіт і пушистим хвостом став лащитись біля її ніг (А. Шиян); Була вона [кімната] вистелена пушистими перськими диванами, котрі глушили навіть ходу здорових боярських стіп (Б.  Словник української мови у 20 томах