півчий —
пі́вчий іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
півчий —
-чого, ч. Учасник церковного хору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
півчий —
ПІ́ВЧИЙ, чого, ч. Учасник церковного хору. – Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (І. Нечуй-Левицький); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (А. Шиян).
Словник української мови у 20 томах
півчий —
ПІ́ВЧИЙ, чого, ч. Учасник церковного хору. — Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Н.-Лев., IV, 1956, 71); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Шиян, Гроза.., 1956, 27).
Словник української мови в 11 томах
півчий —
Півчий, -чого м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.
Словник української мови Грінченка