півчий

ПІ́ВЧИЙ, чого, ч. Учасник церковного хору.

— Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (Н.-Лев., IV, 1956, 71);

Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (Шиян, Гроза.., 1956, 27).

Значення в інших словниках

1. півчий — пі́вчий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. півчий — -чого, ч. Учасник церковного хору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півчий — Співак, співака, співучий, співочий, співний  Словник чужослів Павло Штепа
4. півчий — ПІ́ВЧИЙ, чого, ч. Учасник церковного хору. – Аж з других сіл приходять до нас до церкви, щоб послухати моїх півчих (І. Нечуй-Левицький); Священик править молебень. Замість півчих співає псаломщик (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
5. півчий — Півчий, -чого м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. І. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.  Словник української мови Грінченка