піджимати

(губи) підбирати, підібрати, попідбирати, стулювати, стулити, постулювати, (зуби) стинати, стяти, постинати, зітяти, зітнути, позітяти, затискувати, затиснути, позатискати, стискувати, стиснути, постискувати, (ноги) підгинати, підігнути, попідгинати, (одяг) підпихати, підіпхнути, попідпихати, підтикати, підтикати, підіткнути, попідтикати, (хвіст) підібгати, підобгати, (під ноги) підгортувати, підгортати, підгорнути, попідгортувати, попідгортати

Значення в інших словниках

1. піджимати — піджима́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. піджимати — -аю, -аєш, недок., піджати, підіжму, підіжмеш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). || Міцно стуляти, стискати (губи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піджимати — ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., що, рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). – Проучили ми собаку: тільки залп – то піджимає хвіст (І.  Словник української мови у 20 томах
4. піджимати — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.  Фразеологічний словник української мови
5. піджимати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
6. піджимати — ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). — Проучили ми собаку: тільки залп — то піджимає хвіст (Гонч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах