піджимати

ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.).

— Проучили ми собаку: тільки залп — то піджимає хвіст (Гонч., Вибр., 1959, 145);

Нудно такеньки завсіди перебувати холод, треба сидіти на печі, піджавши ноги (Вовчок, І, 1955, 289);

// Міцно стуляти, стискати (губи).

Помітивши, що Дорош не допив молока із глиняного кухля, вона образливо піджала губи: — Чого це ви так мало? Може, вам не до вподоби наше молоко? (Тют., Вир, 1964, 103).

Значення в інших словниках

1. піджимати — піджима́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. піджимати — -аю, -аєш, недок., піджати, підіжму, підіжмеш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). || Міцно стуляти, стискати (губи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піджимати — (губи) підбирати, підібрати, попідбирати, стулювати, стулити, постулювати, (зуби) стинати, стяти, постинати, зітяти, зітнути, позітяти, затискувати, затиснути, позатискати, стискувати, стиснути, постискувати, (ноги) підгинати, підігнути, попідгинати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. піджимати — ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., що, рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). – Проучили ми собаку: тільки залп – то піджимає хвіст (І.  Словник української мови у 20 томах
5. піджимати — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.  Фразеологічний словник української мови
6. піджимати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови