Значення в інших словниках
-
підкидьок —
підки́дьок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
підкидьок —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
підкидьок —
-дька, ч. Дитина, яку підкинули (у 4 знач.) кому-небудь на виховання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підкидьок —
ПІДКИ́ДЬОК, дька, ч. Дитина, яку підкинули (у 4 знач.) кому-небудь на виховання. У повісті [“Наймичка”] Шевченко має змогу ширше показати старих Якима і Марту (у поемі – Настя), які приймають у себе підкидька – маленького Марка (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
підкидьок —
ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої...
Словник синонімів української мови
-
підкидьок —
Підки́дьок, -дька; -ки́дьки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підкидьок —
ПІДКИ́ДЬОК, дька, ч. Дитина, яку підкинули (у 4 знач.) кому-небудь на виховання. У повісті [«Наймичка»] Шевченко має змогу ширше показати старих Якима і Марту (у поемі — Настя), які приймають у себе підкидька — маленького Марка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 353).
Словник української мови в 11 томах
-
підкидьок —
Підкидьок, -дька м. Подкидышъ. Желех.
Словник української мови Грінченка