підсікати

Підтинати, підтяти, підітнути, попідтинати, підцюкувати, підцюкати, попідцюкувати

Значення в інших словниках

1. підсікати — підсіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підсікати — див. валяти  Словник синонімів Вусика
3. підсікати — -аю, -аєш, недок., підсікти, -ічу, -ічеш, док., перех. 1》 Те саме, що підрубувати 1). || перен., розм. Різким або влучним зауваженням ставити в скрутне становище, викликати зніяковіння. 2》 Вирубуванням лісу очищати місце під ріллю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсікати — ПІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., кого, що. 1. Те саме, що підру́бувати 1. Вже подолано перші 150 метрів. А на глибині 200 метрів бурова коронка підсікла .. шар бурого вугілля (з наук.-попул. літ.); // перен., розм.  Словник української мови у 20 томах
5. підсікати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти.  Словник синонімів української мови
6. підсікати — ПІДСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Те саме, що підру́бувати 1. Вже подолано перші 150 метрів. А на глибині 200 метрів бурова коронка підсікла.. шар бурого вугілля (Наука.., 7, 1967, 8); // перен., розм.  Словник української мови в 11 томах
7. підсікати — Підсіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.  Словник української мови Грінченка