Значення в інших словниках
-
пікінер —
пікіне́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пікінер —
-а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив в Україні та брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападів кримських татар і турків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пікінер —
ПІКІНЕ́Р, а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападу кримських татар і турків. Заворушення вилилися в 1769...
Словник української мови у 20 томах
-
пікінер —
Пікіне́р, -ра; -не́ри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пікінер —
ПІКІНЕ́Р, а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападу кримських татар і турків. Заворушення вилилися в 1769...
Словник української мови в 11 томах