Значення в інших словниках
-
пієтизм —
Ханжеське благочестя [XVIII] Вже догадувалися, що автор, пересичений брутальністю своїх дотеперішніх творів, зійде на пієтизм і містицизм, але швидко переконалися, що до того ще далеко [XVIII]
Словник з творів Івана Франка
-
пієтизм —
пієти́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
пієтизм —
-у, ч. 1》 Побудована на містицизмі й відкиданні, запереченні обрядів релігійна течія, що виникла в 17 ст. серед протестантів Німеччини. 2》 книжн. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; святенництво. || перен. Палке обожнювання кого-небудь чи беззастережна віра у щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пієтизм —
ПІЄТИ́ЗМ, у, ч. 1. Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла в XVII ст. серед протестантів Німеччини. 2. книжн. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; відповідна поведінка; // перен.
Словник української мови у 20 томах
-
пієтизм —
пієти́зм (франц. piétisme, від лат. pietas – благочестя) 1. Містична течія в лютеранстві, послідовники якої проповідували релігійно-моральне самовдосконалення, благочестя, аскетизм, містику. 2. Релігійно-містичний настрій (часто удаваний); святенництво.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пієтизм —
ПІЄТИЗМ (від лат. pietas — благочестя) — 1) Течія в лютеранстві XVII ст. Актуалізувала ідеї "Нового благочестя" і протестантської містики, пошуки Живого Бога і безпосереднього зв'язку з ним...
Філософський енциклопедичний словник
-
пієтизм —
Пієти́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пієтизм —
ПІЄТИ́ЗМ, у, ч. 1. Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла в XVII ст. серед протестантів Німеччини. 2. книжн. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; відповідна поведінка; // перен.
Словник української мови в 11 томах