піїта —
пії́та іменник чоловічого роду, істота поет рідко
Орфографічний словник української мови
піїта —
-и, ч., книжн., заст. Те саме, що піїт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піїта —
ПІЇ́ТА, и, ч., книжн., заст. Те саме, що пії́т. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель... (П. Грабовський); В цей час закоханий, піїта, байдужим буть не можу я. Нехай .. на спів нового єзуїта лунає відповідь моя! (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
піїта —
Пії́та, -ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
піїта —
ПІЇ́ТА, и, ч., книжн., заст. Те саме, що пії́т. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… (Граб., І, 1959, 175); В цей час закоханий, піїта, байдужим буть не можу я. Нехай.. на спів нового єзуїта лунає відповідь моя! (Сос., І, 1957, 395).
Словник української мови в 11 томах