піїта
ПІЇ́ТА, и, ч., книжн., заст.
Те саме, що пії́т.
Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель... (П. Грабовський);
В цей час закоханий, піїта, байдужим буть не можу я. Нехай .. на спів нового єзуїта лунає відповідь моя! (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)