пієтизм
ПІЄТИ́ЗМ, у, ч.
1. Побудована на містицизмі і відкиданні обрядової сторони релігійна течія, яка виникла в XVII ст. серед протестантів Німеччини.
2. книжн. Релігійно-містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; відповідна поведінка;
// перен. Палке обожнювання кого-небудь або беззастережна віра в щось.
Кождий [кожний] такий документ будив у його пам'яті спомини подібних .. історій, речень, анекдотів, і все те він пер в свою книжку, записував з таким пієтизмом і так старанно, мов не знати які дорогі скарби (І. Франко);
Отець Заячківський – це вісімдесятилітній старець; про нього з пієтизмом говорить батько Данило (Уляна Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)