Значення в інших словниках
-
раритет —
рарите́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
раритет —
[рариетет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
раритет —
-у, ч., книжн. 1》 Цінна рідкісна річ. 2》 Рідковживане слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
раритет —
РАРИТЕ́Т, у, ч., книжн. 1. Цінна рідкісна річ. А все-таки було б дуже добре, думаю, коли б Спілка видала хоч “Хіба ревуть воли” – цю найкращу й найбільшу роботу Мирного, що стала тепер раритетом (М. Коцюбинський). 2. Рідковживане слово.
Словник української мови у 20 томах
-
раритет —
рарите́т [нім. Raritat, від лат. raritas (raritatis) – рідкість] цінна рідкісна річ.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
раритет —
Рарите́т, -ту; -те́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
раритет —
РАРИТЕ́Т, у, ч., книжн. 1. Цінна рідкісна річ. А все-таки було б дуже добре, думаю, коли б Спілка видала хоч «Хіба ревуть воли» — цю найкращу й найбільшу роботу Мирного, що стала тепер раритетом (Коцюб., III, 1956, 215). 2. Рідковживане слово.
Словник української мови в 11 томах
-
раритет —
рос. раритет рідкісна річ.
Eкономічна енциклопедія