раритет
РАРИТЕ́Т, у, ч., книжн.
1. Цінна рідкісна річ.
А все-таки було б дуже добре, думаю, коли б Спілка видала хоч “Хіба ревуть воли” – цю найкращу й найбільшу роботу Мирного, що стала тепер раритетом (М. Коцюбинський).
2. Рідковживане слово.
Різні лексикологи .. призбирували і вводили в практику найрізноманітніші лексичні раритети, вишукані іноді в найвіддаленіших одна від одної говірках (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)