раритет
РАРИТЕ́Т, у, ч., книжн.
1. Цінна рідкісна річ.
А все-таки було б дуже добре, думаю, коли б Спілка видала хоч «Хіба ревуть воли» — цю найкращу й найбільшу роботу Мирного, що стала тепер раритетом (Коцюб., III, 1956, 215).
2. Рідковживане слово.
Різні лексикологи.. призбирували і вводили в практику найрізноманітніші лексичні раритети, вишукані іноді в найвіддаленіших одна від одної говірках (Пит. походж. укр. мови, 1956, 151).
Словник української мови (СУМ-11)