Значення в інших словниках
-
рашпіль —
ра́шпіль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рашпіль —
-я, ч. 1》 Великий напилок з рідко розміщеними великими зубцями для первинної грубої обробки поверхні деталей з металу або іншого матеріалу. || Різновид слюсарного інструменту. 2》 Терпуг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рашпіль —
РА́ШПІЛЬ, я, ч. Напилок з насічкою у вигляді досить великих і порівняно рідко розміщених зубців. Максим, заклавши в лещата, обточував саме рашпілем якусь залізну трубочку (В. Козаченко); * У порівн. Надвечір Дорош підвів голову, язиком, як рашпілем, черконув по губах: – Води... (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
-
рашпіль —
ра́шпіль (нім. Raspel) напилок з великою точковою насічкою. Застосовують для обробки поверхонь деревини, шкіри, м’якого металу й пластмас.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рашпіль —
Ра́шпіль, -пеля, -пелеві; -пелі, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рашпіль —
РА́ШПІЛЬ, я, ч. Напилок з насічкою у вигляді досить великих і порівняно рідко розміщених зубців. Максим, заклавши в лещата, обточував саме рашпілем якусь залізну трубочку (Коз., Блискавка, 1962, 59); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
рашпіль —
Рашпіль, -ля м. = рашкуль.
Словник української мови Грінченка