Значення в інших словниках
-
ребус —
ре́бус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ребус —
див. ЗАГАДКА; П. головоломка, (щось загадкове) таємниця.
Словник синонімів Караванського
-
ребус —
-а, ч. 1》 Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків із літерами та іншими знаками. 2》 перен. Що-небудь загадкове, незрозуміле.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ребус —
РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками.
Словник української мови у 20 томах
-
ребус —
ре́бус (лат. rebus, букв. – за допомогою речей) загадка, в якій слова, що розгадуються, подано у вигляді малюнків у поєднанні з літерами та іншими знаками.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ребус —
ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину).
Словник синонімів української мови
-
ребус —
Ре́бус, -са; -буси, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ребус —
РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Він помітив синка, доньку і дружину — з немовлям на руках, занурених в складні новітні ієрогліфи ребусів (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах