репетирувати

Доучувати, доучити, подоучувати, підучувати, підучити, попідучувати, переучувати, переучити, попереучувати, повивучувати, повивчити

Значення в інших словниках

1. репетирувати — репети́рувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. репетирувати — (п'єсу) робити пробу; (учня) підтягати;  Словник синонімів Караванського
3. репетирувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. || розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням. 2》 Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. репетирувати — РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що і без прям. дод. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше... Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (О.  Словник української мови у 20 томах
5. репетирувати — репети́рувати (нім. repetieren, від лат. repeto – знов починаю, повторюю) 1. Проводити репетицію. 2. Допомагати кому-небудь у засвоєнні навчального матеріалу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. репетирувати — Репети́рувати, -рую, -руєш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. репетирувати — РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. 1. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше… Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (Коп.  Словник української мови в 11 томах