репетирувати —
(п'єсу) робити пробу; (учня) підтягати;
Словник синонімів Караванського
репетирувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. || розм. Перевіряти, випробувати щось перед остаточним виконанням. 2》 Проводячи додаткові заняття з ким-небудь, допомагати йому засвоїти необхідні знання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
репетирувати —
РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що і без прям. дод. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше... Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (О.
Словник української мови у 20 томах
репетирувати —
репети́рувати (нім. repetieren, від лат. repeto – знов починаю, повторюю) 1. Проводити репетицію. 2. Допомагати кому-небудь у засвоєнні навчального матеріалу.
Словник іншомовних слів Мельничука
репетирувати —
Репети́рувати, -рую, -руєш кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
репетирувати —
РЕПЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. 1. Розучувати що-небудь, готуючись до публічного виступу; проводити репетицію. (у 1 знач.). Перед самими святами роботи стало ще більше… Прикрашали школу, шкільний оркестр репетирував нові марші (Коп.
Словник української мови в 11 томах