ретивий

Баркий, беручкий, дбаливий, дбайливий, жвавий, завзятий, заповзятий, завзятющий, загарливий, запопадний, запопадливий, кукібний, кукібливий, палкий, пильний, ретельний, унадливий, щирий, див. ревний, енергійний, підприємливий, роботящий, трудолюбивий

Значення в інших словниках

1. ретивий — РЕТИ́ВИЙ, а, е. 1. розм. Який виявляє надмірну старанність, запопадливість у чому-небудь. – Покричати ми майстри, – вилаяв себе в думках Гурін. – Сидить у кожному ретивий адміністратор, дай тільки розійтися (С. Журахович); – Не хвилюйся.  Словник української мови у 20 томах
2. ретивий — РЕТИ́ВИЙ, а, е. 1. розм. Який виявляє надмірну старанність, запопадливість у чому-небудь. — Покричати ми майстри, — вилаяв себе в думках Гурін. — Сидить у кожному ретивий адміністратор, дай тільки розійтися (Жур., Вел. розмова, 1955, 12); — Не хвилюйся.  Словник української мови в 11 томах