Значення в інших словниках
-
рефлектор —
рефле́ктор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рефлектор —
[реифлектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
рефлектор —
-а, ч. 1》 Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. || Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рефлектор —
РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях, теплового випромінювання в обігрівальних приладах і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
рефлектор —
рефле́ктор (від лат. reflecto – вигинаю, відбиваю) 1. Металеве або скляне ввігнуте дзеркало, яке відбиває світло. 2. Телескоп, зображення в якому утворюється завдяки відбиттю світла увігнутим дзеркалом. 3. Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рефлектор —
Параболічне дзеркало, у фокусі якого розташоване джерело світла; дає паралельний потік світла.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рефлектор —
Рефле́ктор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рефлектор —
РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін.
Словник української мови в 11 томах