рефлектор

РЕФЛЕ́КТОР, а, ч.

1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях, теплового випромінювання в обігрівальних приладах і т. ін.

Рефлектор призначений для створення потужного світлового променя, а тому він має ввігнуту форму й дзеркальну поверхню (з навч. літ.);

Інфрачервоний обігрівач складається з інфрачервоного випромінювача у кварцовій трубці та рефлектора, розташованого ззаду від випромінювача. Рефлектор може повертатися на кут до 40 градусів, завдяки чому можна спрямовувати теплове випромінювання у потрібну сторону (з мови реклами);

// Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.

Прибіг лікар, дудочку в ухо, рефлектора на лоба (Остап Вишня);

У 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею, яка складалася з параболічного рефлектора, .. обладнаного 114 алюмінієвими дзеркалами (з наук.-попул. літ.).

2. Обігрівальний прилад, що складається з джерела теплового випромінювання із відбивачем.

3. астр. Телескоп, що дає зображення за допомогою відбивного ввігнутого дзеркала.

Телескопи поділяються на рефрактори, в яких збільшення кута зору досягається за допомогою системи лінз, і рефлектори, головну частину яких становить параболічне дзеркало (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. рефлектор — рефле́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рефлектор — [реифлектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. рефлектор — -а, ч. 1》 Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. || Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рефлектор — Виблискачка, висвінча  Словник чужослів Павло Штепа
5. рефлектор — рефле́ктор (від лат. reflecto – вигинаю, відбиваю) 1. Металеве або скляне ввігнуте дзеркало, яке відбиває світло. 2. Телескоп, зображення в якому утворюється завдяки відбиттю світла увігнутим дзеркалом. 3. Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. рефлектор — Параболічне дзеркало, у фокусі якого розташоване джерело світла; дає паралельний потік світла.  Універсальний словник-енциклопедія
7. рефлектор — Рефле́ктор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рефлектор — РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін.  Словник української мови в 11 томах