рефлектор
РЕФЛЕ́КТОР, а, ч.
1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях, теплового випромінювання в обігрівальних приладах і т. ін.
Рефлектор призначений для створення потужного світлового променя, а тому він має ввігнуту форму й дзеркальну поверхню (з навч. літ.);
Інфрачервоний обігрівач складається з інфрачервоного випромінювача у кварцовій трубці та рефлектора, розташованого ззаду від випромінювача. Рефлектор може повертатися на кут до 40 градусів, завдяки чому можна спрямовувати теплове випромінювання у потрібну сторону (з мови реклами);
// Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.
Прибіг лікар, дудочку в ухо, рефлектора на лоба (Остап Вишня);
У 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею, яка складалася з параболічного рефлектора, .. обладнаного 114 алюмінієвими дзеркалами (з наук.-попул. літ.).
2. Обігрівальний прилад, що складається з джерела теплового випромінювання із відбивачем.
3. астр. Телескоп, що дає зображення за допомогою відбивного ввігнутого дзеркала.
Телескопи поділяються на рефрактори, в яких збільшення кута зору досягається за допомогою системи лінз, і рефлектори, головну частину яких становить параболічне дзеркало (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- рефлектор — рефле́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рефлектор — [реифлектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- рефлектор — -а, ч. 1》 Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. || Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рефлектор — Виблискачка, висвінча Словник чужослів Павло Штепа
- рефлектор — рефле́ктор (від лат. reflecto – вигинаю, відбиваю) 1. Металеве або скляне ввігнуте дзеркало, яке відбиває світло. 2. Телескоп, зображення в якому утворюється завдяки відбиттю світла увігнутим дзеркалом. 3. Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
- рефлектор — Параболічне дзеркало, у фокусі якого розташоване джерело світла; дає паралельний потік світла. Універсальний словник-енциклопедія
- рефлектор — Рефле́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рефлектор — РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. Словник української мови в 11 томах