1. Словник української мови в 11 томах

рефлектор

РЕФЛЕ́КТОР, а, ч.

1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін.

Рефлектор призначений для створення потужного світлового променя, а тому він має ввігнуту форму і дзеркальну поверхню (Автом., 1957, 235);

// Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.

Прибіг лікар, дудочку в ухо, рефлектора на лоба (Вишня, І, 1956, 420);

В 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею, яка складалася з параболічного рефлектора,.. обладнаного 114 алюмінієвими дзеркалами (Знання.., 11, 1965, 28).

2. Обігрівальний прилад, що складається з електричної лампи з відбивачем.

3. астр. Телескоп, що дає зображення за допомогою відбивного ввігнутого дзеркала.

Телескопи поділяються на рефрактори, в яких збільшення кута зору досягається за допомогою системи лінз, і рефлектори, головну частину яких становить параболічне дзеркало (Курс фізики, III, 1956, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефлектор — рефле́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рефлектор — [реифлектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. рефлектор — -а, ч. 1》 Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. || Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рефлектор — Виблискачка, висвінча Словник чужослів Павло Штепа
  5. рефлектор — РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях, теплового випромінювання в обігрівальних приладах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. рефлектор — рефле́ктор (від лат. reflecto – вигинаю, відбиваю) 1. Металеве або скляне ввігнуте дзеркало, яке відбиває світло. 2. Телескоп, зображення в якому утворюється завдяки відбиттю світла увігнутим дзеркалом. 3. Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. рефлектор — Параболічне дзеркало, у фокусі якого розташоване джерело світла; дає паралельний потік світла. Універсальний словник-енциклопедія
  8. рефлектор — Рефле́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)