1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рефлектор

рефле́ктор

-а, ч.

1》 Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін.

|| Відбивач світла у формі ввігнутого дзеркала.

2》 Обігрівальний прилад, що складається з електричної лампи з відбивачем.

3》 астр. Телескоп, що дає зображення за допомогою відбивного ввігнутого дзеркала.

4》 Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефлектор — рефле́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рефлектор — [реифлектор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. рефлектор — Виблискачка, висвінча Словник чужослів Павло Штепа
  4. рефлектор — РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях, теплового випромінювання в обігрівальних приладах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. рефлектор — рефле́ктор (від лат. reflecto – вигинаю, відбиваю) 1. Металеве або скляне ввігнуте дзеркало, яке відбиває світло. 2. Телескоп, зображення в якому утворюється завдяки відбиттю світла увігнутим дзеркалом. 3. Система дротів навколо антени для утворення напрямленого випромінювання радіохвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рефлектор — Параболічне дзеркало, у фокусі якого розташоване джерело світла; дає паралельний потік світла. Універсальний словник-енциклопедія
  7. рефлектор — Рефле́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рефлектор — РЕФЛЕ́КТОР, а, ч. 1. Пристрій, що змінює напрям та інтенсивність світлового проміння в освітлювальних приладах, радіохвиль у радіотехнічних пристроях і т. ін. Словник української мови в 11 томах