Значення в інших словниках
-
ригель —
ри́гель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ригель —
-я, ч. 1》 Горизонтальний елемент деяких будівельних несучих конструкцій. 2》 Засув у замках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ригель —
РИ́ГЕЛЬ, я, ч. Горизонтальний елемент деяких будівельних несучих конструкцій. Якщо ґрунт слабкий, до стояків опори болтами прикріплюють ригелі, і тільки після цього котлован засипають, добре утрамбовуючи землю (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ригель —
ри́гель (нім. Riegel, букв. – засув, запор) горизонтальна коротка балка, розпірка, затяжка в будівельних конструкціях.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ригель —
РИ́ГЕЛЬ, я, ч. Горизонтальний елемент деяких будівельних несучих конструкцій. Якщо грунт слабкий, до стояків опори болтами прикріплюють ригелі, і тільки після цього котлован засипають, добре утрамбовуючи землю (Сіль.
Словник української мови в 11 томах
-
ригель —
(нім.) 1. Несуча балка, що з'єднує стояки у фахверкових системах і слугує опорою для інших балок. 2. Брус, що з'єднує кроквяні ноги у висячих кроквах.
Архітектура і монументальне мистецтво