рихліти —
рихлі́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
рихліти —
РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). * Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки... (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах
рихліти —
РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). *Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки… (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).
Словник української мови в 11 томах