Орфографічний словник української мови

рихліти

рихлі́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рихліти — Пухніти, пухкішати, пухлявіти  Словник чужослів Павло Штепа
  2. рихліти — РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). * Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки... (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. рихліти — РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). *Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки… (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).  Словник української мови в 11 томах