рихліти

РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко.

Ставати рихлим (у 2 знач.).

* Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки... (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. рихліти — рихлі́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. рихліти — Пухніти, пухкішати, пухлявіти  Словник чужослів Павло Штепа
3. рихліти — РИХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. Ставати рихлим (у 2 знач.). *Образно. Тіло важчає, дух рихліє. На кого б спертися йому? Такі роки… (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).  Словник української мови в 11 томах