Викручувати, викрутити, повикручувати, (див. противн.нагвинчувати)
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
Значення в інших словниках
розгвинчувати —
розгви́нчувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розгвинчувати —
-ую, -уєш, недок., розгвинтити, -гвинчу, -гвинтиш, док., перех. 1》 Роз'єднувати на частини що-небудь згвинчене. 2》 перен., розм. Робити неврівноваженим, нетвердим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгвинчувати —
РОЗГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГВИНТИ́ТИ, гвинчу́, гвинти́ш, док. 1. що. Роз'єднувати на частини що-небудь згвинчене. Він заклопотано розгвинчує якусь апаратуру, складаючи її (Ю.
Словник української мови у 20 томах
розгвинчувати —
РОЗГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГВИНТИ́ТИ, гвинчу́, гвинти́ш, док., перех. 1. Роз’єднувати на частини що-небудь згвинчене. Він заклопотано розгвинчує якусь апаратуру, складаючи її (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
розгвинчувати —
Розгвинчувати, -чую, -єш сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Словник української мови Грінченка