Роздолля —
Роздо́лля іменник середнього роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
роздолля —
див. далечінь; простір
Словник синонімів Вусика
роздолля —
[роздол':а] -л':а
Орфоепічний словник української мови
роздолля —
-я, с. 1》 Вільний, широкий простір; широчінь. 2》 розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода дії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
роздолля —
РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов'язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (М.
Словник української мови у 20 томах
роздолля —
ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є.
Словник синонімів української мови
роздолля —
Роздо́лля, -лля, -ллю, на -ллі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
роздолля —
РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов’язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
роздолля —
Роздо́лля, -ля с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля.
Словник української мови Грінченка