роздолля

Роздо́лля, -ля

с.

1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55.

2) Раздолье, ширь, воля.

Значення в інших словниках

1. Роздолля — Роздо́лля іменник середнього роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. роздолля — див. далечінь; простір  Словник синонімів Вусика
3. роздолля — [роздол':а] -л':а  Орфоепічний словник української мови
4. роздолля — -я, с. 1》 Вільний, широкий простір; широчінь. 2》 розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. роздолля — 1. довілля, вільгота, див. простір 2. це долина широка  Словник чужослів Павло Штепа
6. роздолля — РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов'язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (М.  Словник української мови у 20 томах
7. роздолля — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є.  Словник синонімів української мови
8. роздолля — Роздо́лля, -лля, -ллю, на -ллі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. роздолля — РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов’язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах