розкотистий —
-а, -е. 1》 Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). 2》 З розлогою, широкою, рівною поверхнею. 3》 заст. Легкий на ходу (про бричку, віз і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкотистий —
РОЗКО́ТИСТИЙ, а, е. 1. Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). Налетів вітер, закрутило, завихоріло в горах. Гримнуло розкотистим громом (І. Цюпа); Розлігся тяжкий розкотистий вибух (С. Голованівський); Чути ще в сінях його розкотистий бас (О.
Словник української мови у 20 томах
розкотистий —
ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
розкотистий —
Розко́тистий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розкотистий —
РОЗКО́ТИСТИЙ, а, е. 1. Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). Налетів вітер, закрутило, завихоріло в горах. Гримнуло розкотистим громом (Цюпа, Краяни, 1971, 161); Розлігся тяжкий розкотистий вибух (Голов., Тополя..
Словник української мови в 11 томах