Словник чужослів Павло Штепа

розкочувати

(грім) гриміти, гримнути, гримонути, вигримлювати, вигримнути, загримати, загриміти, погримати, гримкотіти, загримкотіти, погримкотіти, гримотіти, загримотіти, погримотіти, (дорогу) уторовувати, уторувати, повторовувати, сторовувати, сторувати, пооторовувати, (згорток) розгортувати, розгорнути, порозгортувати, (луна) лунати, вилунювати, вилунити, повилунювати, злунювати, пролунати, попролунювати, (опука) котитися, закочуватися, закотитися, позакочуватися, покочуватися, покотитися, (слава) прославлятися, прославитися, попрославлятися, (тісто) качати, викачувати, викачати, повикачувати, покачувати, покачати, поскачувати, розкачувати, розкачати, порозкачувати, скачувати, скачати, поскачувати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. розкочувати — розко́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкочувати — -ую, -уєш, недок., розкотити, -кочу, -котиш, док., перех. 1》 Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном). || рідко. Відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т. ін. 2》 Котячи, скеровувати з одного місця в різні боки одне за одним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкочувати — РОЗКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, док., що. 1. Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном). Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик); // рідко.  Словник української мови у 20 томах
  4. розкочувати — ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. розкочувати — Розко́чувати, -чую, -чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розкочувати — РОЗКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОТИ́ТИ, кочу́, ко́тиш, док., перех. 1. Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном). Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 147); // рідко.  Словник української мови в 11 томах