розсильний —
розси́льний іменник чоловічого роду, істота кур'єр розсильни́й прикметник який служить для запису пакетів, що розсилаються; призначений для розсилання
Орфографічний словник української мови
розсильний —
I розсильн`ий-а, -е. 1》 Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2》 Признач. для розсилання. II розс`ильний-ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсильний —
РОЗСИЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2. Признач. для розсилання. РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр.
Словник української мови у 20 томах
розсильний —
II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм.
Словник синонімів української мови
розсильний —
РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур’єр. Розсильні військкоматів з жмутками повісток в руках шугають цієї пізньої години від будинку до будинку, від під’їзду до під’їзду (Гончар...
Словник української мови в 11 томах