розсекречувати —
розсекре́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розсекречувати —
-ую, -уєш, недок., розсекретити, -ечу, -етиш, док., перех. 1》 Робити доступним, відомим те, що раніше було секретним, таємним. 2》 розм. Усувати кого-небудь від секретної роботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсекречувати —
РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЕКРЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., що. 1. Робити доступним, відомим те, що раніше було секретним, таємним. – Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? – сухо запитав я писаря (Ю.
Словник української мови у 20 томах
розсекречувати —
РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ (робити доступним, відомим щось таємне), РОЗТАЄМНИ́ЧУВАТИ розм. — Док.: розсекре́тити, розтаємни́чити. — Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови
розсекречувати —
РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЕКРЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., перех. 1. Робити доступним, відомим те, що раніше було секретним, таємним. — Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? — сухо запитав я писаря (Збан., Ліс.
Словник української мови в 11 томах