Значення в інших словниках
-
рукомийник —
рукоми́йник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рукомийник —
-а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рукомийник —
РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
рукомийник —
РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (Головко, І, 1957, 443).
Словник української мови в 11 томах