рукомийник
РУКОМИ́ЙНИК, а, ч.
Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.
Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)РУКОМИ́ЙНИК, а, ч.
Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.
Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)