рукомийник

РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.

Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (Головко, І, 1957, 443).

Значення в інших словниках

1. рукомийник — рукоми́йник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рукомийник — -а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рукомийник — Умивалка  Словник чужослів Павло Штепа
4. рукомийник — РУКОМИ́ЙНИК, а, ч. Невелика, різної форми висяча посудина, пристосована для умивання. Підходить [Галя] до дівчат, що біля рукомийника миють руки (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах