Значення в інших словниках
-
ріжучий —
рі́жучий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
ріжучий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до різати 1). 2》 у знач. прикм. Признач. для різання. 3》 у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль). 4》 у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ріжучий —
РІ́ЖУЧИЙ, а, е. 1. у знач. прикм. Признач. для різання. Щоб різальний інструмент міг нормально працювати, його ріжуча частина повинна бути тверда й стійка проти спрацювання в більшій мірі, ніж оброблюваний матеріал (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ріжучий —
РІ́ЖУЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до рі́зати 1. 2. у знач. прикм. Признач. для різання. Щоб різальний інструмент міг нормально працювати, його ріжуча частина повинна бути тверда і стійка проти спрацювання у більшій мірі...
Словник української мови в 11 томах